Деготь березовий 50 мл

За зовнішнім виглядом дьоготь березовий являє собою густу маслянисту неклейку на дотик рідину чорного кольору, з блакитно-зеленоватим або зеленувато-синім відливом у відбитому світлі, зі специфічним нерізним запахом ягтя та гострим смаком.

Склад: Препарат, що отримується через сухе переганяння зовнішньої частини кори берези. Містить бензол, ксилол, крезол, крепот, толуол, глаякол, фенол, смоли та інші речовини. У воді розчиняється погано (плавлює в ній). Від збовтування ягтя з 10 частинами води виходить жовтувата, з запахом ягтя, кислої реакції дегтярна вода.

Фармакологічні властивості: Деготь березовий має сильні антисептичні, місцеворозчинні, кератопластичні (3-5%), кератолітичні (30-50%), протизапальні, інсектицидні, протипаразитарні та дезінфікувальні властивості, покращує кровопостачання тканин, помірно подразнює чутливі нервові закінчення, стимулює регенерацію епідермісу пошкоджених тканин, посилює процес зроговіння, підсушує рани та пришвидшує їх загоєння. Після короткочасного впливу він вбиває багато бактерій, зокрема туберкульозну паличку та спори сибірської виразки. У слабких концентраціях активізує ріст грануляції, у міцних (вище 10%) різко послаблює.

Показання: Шкірні захворювання — екземи, дерматомікози (трихофітія, мікроспортія), короста, фурункульоз, піодермії, пролежні, опіки, виразки, обмороження, ранові інфекції, рани в зоні кінцівок, тріщини копит коней, рогового башмака у великої рогатої худоби, ураження копитець у разі ящуру та ін. Метеоризм шлунка та кишечника, тимпання рубця. Інфекційні та паразитарні захворювання дихального тракту. Для дезінфекції тваринницьких, виробничих приміщень, обладнання та інвентарю.

Дози та спосіб застосування: Деготь березовий застосовують переважно зовнішнє як 10-30% мазі або лінімент для лікування шкірних захворювань. Є складником мильно-дегтярного спирту (дегтя, мила зеленого та спирту етилового 95% по 1 рівній частині); дегтярної мазі (1 частина дегтя та мазі парафінової (1 частина парафіну та 3 — 4 частини вазелінової олії — індифферентна мазова основа) 10 частин); венського дегтярного лінименту (дегтя та сірки по 1 частині, спирту та зеленого мила по 2 частини); мазі Вількінсона (дегтя 15 частин, кальцію карбонату (мела осадженого) 10 частин, сірки очищеної 15 частин, мазі нафталаної 30 частин, мила зеленого 30 частин, води 4 частини); лініменту бальзамічного за Вишневським (дегтя 3 частини, ксероформа 3 частини, олії касторового 94 частини). Наносять на уражені зони шкіри двічі на день. Курс лікування 5-12 днів, у разі грибкових захворювань — до 3 тижнів. Усі препарати ягтя для лікування корости наносять теплими (40-50 °C) і ретельно втирають у шкіру. Курс лікування — дворазово з інтервалом 7 днів. У запущених випадках — триразово з інтервалом у 3-4 дні. Під час ящурних уражень копитець їх очищають і обробляють чистим березовим дегтем або сумішшю дегтя навпіл із риб'ячим жиром для змащування й просочення пов'язок. Всередину ялинка призначають рідко як протибродильну та дезінфікувальну шлунок і кишківник засіб (у формі 10% водної емульсії) коням і великій рогатій скоті 10,0 — 25,0 г; дрібному рогатому скоту та свиням 2,0 — 5,0 г; собакам 0,1 — 1,0 г; курам 0,05 — 0,2 г на голову. Використовують проти інфекційних і гельмінтозних захворювань дихальних шляхів як відхаркувальний, антимікробний і протипаразитарний засіб у формі інгаляції парів чистого дегтя. Для дезінфекції приміщень, скотних дворів, вигрібних ям, предметів догляду за тваринами та стійк застосовують ягоди в різних 5-10% сірково-дегтярних розчинах. Для знезараження конічного заряджання зазвичай користуються чистим дегтем.

Побічні дії: У разі тривалого застосування дегтя можливе подразнення шкіри. У разі застосування дегтя всередину або зовні в чималих кількостях може призвести отруєння, яке виявляється переважно запаленням нирок і явищами паралічу центральної нервової системи. Сеча водночас, як у разі отруєння фенолом та іншими подібними речовинами, забарвлюється в темний колір.

Протипоказання: Застосування засобів на основі дегтя протипоказано у разі екземи в стадії загострення, у разі порушення функції нирок. Не можна задавати всередину продуктивним тваринам перед збоєм. Не застосовувати для знезараження приміщень, призначених для зберігання й перероблення м'яса та молока.

Особливі вказівки: Після зовнішнього застосування терміни очікування перед збоєм для м'яса та молока не передбачені. Кішки мають підвищену чутливість до дегту березового, тому призначати його потрібно з особливою обережністю. У разі отруєння дегтем необхідно промити шлунок, потім ввести всередину у водному розчині жжену магнезію або глауберову сіль.